Мій чоловік професійно займається фотомистецтвом. Ось так мене зловив у фокусі фотооб’єктива після повернення з роботи.

Закон “Про освіту”, з якого почнеться Нова українська школа, прийнятий за основу

277 народних депутатів проголосували в першому читанні за проект Закону «Про освіту»  6 жовтня 2016 року у Верховній Раді України.

 Законопроект передбачає три форми здобуття освіти:

-  формальну (офіційне підвищення рівня освіти);

-  неформальну (підвищення рівня поза офіційною системою підвищення кваліфікації – тренінги, гуртки, курси);

-  інформальну (самоосвіта).

Законопроектом вперше в Україні гарантується право вибору для здобувачів освіти (батьків дітей), перш за все -  середньої, що відповідає вимогам Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Буде обмежено втручання державних органів і органів місцевого самоврядування в освітній процес.

Вчитель матиме свободу вибору форм проходження підвищення кваліфікації. Також буде запроваджений механізм добровільної сертифікації вчителів. Після її проходження педагоги отримуватимуть відповідну надбавку до зарплатні.

Закон передбачає підвищення соціального статусу і оплати праці вчителя

З метою задоволення інтересів потреб дітей та батьків та дотримання норм Конституції України щодо обов’язковості повної загальної середньої освіти, планується старша 3-річна профільна школа з двома групами профілів: академічні і професійні. При цьому в систему профільної старшої школи мають бути включені заклади профтехосвіти, технікуми та коледжі, які готують молодшого спеціаліста.

Уряд (Міністерство) затверджує стандарти освіти на компетентнісній основі в термінах результатів навчання (що має знати, вміти, розуміти випускник певного рівня освіти);

Заклади освіти розробляють освітні програми, які мають гарантувати виконання освітніх стандартів; у випадках, коли документ про освіту має видаватися державою, освітні програми мають проходити акредитацію;

Розробка навчальних планів, програм навчальних курсів відноситься до академічної автономії закладів освіти. Для плавного переходу до нової системи в середній освіті передбачено можливість розробки Урядом типових освітніх програм. Такий порядок дозволить уникнути перевантаження здобувачів освіти навчальним матеріалом другорядного значення, дозволить активізувати творчий потенціал кращих педагогів і педагогічних колективів, створить в системі основу для здорової конкуренції.

На базі Державної інспекції навчальних закладів має бути створено Агентство забезпечення якості освіти, до повноважень якого відійдуть питання акредитації (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти. При цьому органи місцевого самоврядування мають бути позбавлені права проводити інспектування закладів освіти.

Для об’єктивного оцінювання якості освіти передбачено створення установ зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання.

Передбачено систему моніторингу якості освіти.

В Україні з’явиться Національний центр професійних кваліфікацій – він має створити стандарти професій. І його вимоги мають бути враховані в освітніх стандартах і програмах. Це дозволить змінити нинішню ситуацію, коли випускники чують від першого роботодавця: “Забудь все, що ти вчив в університеті, зараз ми тебе навчимо професії”.

Законопроектом запроваджується поняття освітньої послуги. Це має стати базою для зміни філософії фінансування освіти -  від фінансування закладу освіти до оплати послуг із здобуття освіти особою. Передбачено рівноправність державних, комунальних і приватних закладів освіти в доступі до бюджетного фінансування.

Передбачено важливу реформу статусу закладів освіти. Державні і комунальні заклади освіти отримують право виходити із статусу бюджетних установ і набувати статусу неприбуткової організації, що означає отримання фінансової автономії при збереженні податкових пільг бюджетної установи.

Реалізація законопроекту дозволить зробити використання бюджетних коштів більш розумним.

Запровадження 3-річної профільної старшої школи у складі 12-річної повної загальної середньої освіти дозволяє вилучити з програм вищої освіти значну частину загальноосвітніх дисципліни або дисциплін професійної підготовки (для тих, то здобув середню освіту за професійним профілем) і скоротити тривалість навчання на бакалаврських програмах до 3-х років. Якщо порівняти розмір видатків на навчання у старшій школі і у ВНЗ (за даними статистики національних рахунків вища освіта дорожча не менш як у три рази),  то як наслідок маємо можливість суттєво скоротити бюджетні видатки на освіту або при збереженні -  підвищити заробітну плату у сфері освіти.

Важливо зазначити, що впровадження Закону здійснюватиметься за послідовним планом. Це означає, що його прийняття не вимагатиме одномоментних великих витрат. Зокрема, в 1 клас 12-річної оновленої школи діти підуть в 2018 році, відповідно в 12 клас – в 2029 році. Також поступово відбуватиметься зростання заробітної плати освітян. Водночас Закон передбачає норми, які не коштують додаткових грошей, але дадуть змогу суттєво оздоровити систему освіти (дебюрократизація, оновлення змісту)

Також слід пам'ятати, що успішні держави розглядають освіту не як витратну галузь, а як інвестиційну. Розумні інвестиції в освіту завжди повертаються зростанням ВВП і суспільним розвитком країни.