Українська гривня в історії, її вартість. Моє
дослідження
Вартість грошей – це економічна концепція, основою якої є твердження, що
капітал повинен постійно приносити дохід своєму власнику. Тому сьогодні
цінність грошових коштів є набагато більшою, ніж у далекому майбутньому буде
оцінюватися така ж сума. «Батьком» даного поняття можна вважати Леонардо Фібоначчі,
який розробив цю концепцію ще в 1202 році. Однак вчений, що жив в епоху
Середньовіччя, ще не враховував можливості знецінення купюр під впливом
зовнішніх чинників, оскільки в його час в ходу знаходилися тільки монети з
дорогоцінних металів, а також мідяки для здійснення дрібних розрахунків. А
вартість грошей в часі, що є фундаментальним поняттям теорії фінансів, залежить
від двох основних чинників – ризику та інфляції. Причому найбільш схильні до
знецінення паперові купюри, курс яких не прив’язаний до тройської унції, на
відміну від кредитних банкнот, що підлягають обміну на золото. Тому тимчасова
вартість грошей в даний час є показником, використовуваним економістами всіх
сучасних держав, що особливо проявляється при розробці кредитних програм.
З найдавніших часів грішми були різні товари: хутра звірів, металеві
сокири, мушлі каурі тощо. Однак завдяки своїм фізичним властивостям найбільш
вживаним загальним еквівалентом вартості дуже швидко стають благородні метали:
золото та срібло. Згодом вони набирають форми монет.
Історія української валюти сягає часів Київської Русі і походить від
слова «Гривна» – стародавньої нашийної прикраси, яку на теренах України
використовували також як грошову одиницю.
Срібна
гривня Київської Русі (XI-XIII ст.)
Гривня залишалась основною грошовою одиницею на Русі до XIV століття. Під
час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні
стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова рубати, тобто
обрубок гривні).
Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження
нової грошової одиниці – гривні, яка поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2
карбованця.
Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки номіналом 2,
10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже
після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським). Ескіз першої
купюри, оздобленої досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь
Кричевський, трьох наступних – Георгій Нарбут. Гривневі купюри Нарбута, як і
попередня, відзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескізі 10-гривневої
купюри Нарбут використав орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття,
100-гривневої – зображення робітника з молотом та селянки з серпом на тлі розкішного
вінка з квітів і плодів, 500-гривневої – свою улюблену алегорію «Молода
Україна» у вигляді опроміненої дівочої голівки у вінку (завдяки цій деталі
купюра отримала гумористичну народну назву «горпинка»).
Українські гривні 1918 року
Гетьман Павло Скоропадський, який прийшов до влади в Україні у квітні
1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець,
що поділявся на 200 шагів. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250
та 1000 карбованців.
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на
чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою, основною грошовою одиницею
відновленої УНР знову було проголошено гривню.
«Більшовицькі тисячки», запроваджені Раднаркомом на землях Радянської
України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5 457 000 000 радянських
карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922-1924 роках
грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця
(1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця,
який дорівнював 1/10 червінця, тобто 1 крб. = 0,679 г золота. Ця подія стала
моментом остаточного утвердження радянської валюти.
Якщо уважно роздивитися гривневі купюри 1918 року, то можна побачити їх
реальну цінність, підкріплену чистим (щирим) золотом. Чисте банківське золото
сьогодні виражається у найвищій пробі – 999,9. На всіх купюрах різних
номіналів, віддрукованих у Берліні, зазначалося, що 1 грн. – це 8,712 долі
щирого золота. Отже, якою ж була цінність цих купюр тоді і якою є сьогодні?
Сьогодні мірою ваги банківських металів (золото, срібло, платина і
паладій) є грам, або тройська унція. Тройська у́нція – спеціальна одиниця
виміру, що застосовується для характеристики дорогоцінних металів,
дорогоцінного каміння та пороху. Міжнародним позначенням тройської унції є
«ozt». Маса тройської унції дорівнює 31.1034768 грама.
Тройська
унція, запаяна у сертифікаті
Забезпечення грошової одиниці золотом завжди було індикатором економічної
могутності держави і запорукою стабільності економіки. Між іншим, банківське
золото у вільному продажі банків є значно вищим, і його ціна залежить від
багатьох факторів, зокрема: ваги злитка – 1 г, 2,5 г, 5 г, 10 г, 20 г, 50 г чи
100 г, а також 250 і 500 г, форми –
штамповане чи лите, а також від виробника та наявності сертифікату, ціни у тому
чи іншому банку.
100-грамовий
штампований злиток золота німецького бренду "Umicore",
запаяний у
сертифікаті
У старій системі мір золото вимірювалося у золотниках і долях. Доля –
староруська одиниця маси (ваги), що дорівнює 44,435 мг, або 0,044435 г. Відтак
8,712 долі щирого золота, як було вказано на гривні зразка 1918 року,
відповідали (0,044435 г х 8,712) 0,3871
г чистого золота номіналом 1 грн. Отже, якщо на сьогодні ціна золота вищої
проби (999,9) за курсом НБУ становить 1097,85 грн. за 1 г, то 100 грн. доби
1918 р. у золотому вираженні дорівнювали 38,71 г золота; а 100 грн. станом на
28 березня 2017 р. – це 0,09 г чистого золота. Таким чином, українська гривня в золотому еквіваленті «знецінилася» за майже 100 років в 430 разів!
Сучасні гривні
На жаль, сьогоднішні низькі золотовалютні резерви української держави,
економічний занепад, війна, величезні борги перед МВФ та ЄБРР, корупція, руйнація
народного господарства та ряд інших факторів не дають можливості гривні
повернутись до її престижного статусу зразка 1918 року як найнадійнішої валюти
минулої епохи. Сьогодні на банкнотах української гривні відсутні записи її
підкріплення золотим капіталом чи будь-яким іншим надійним ресурсом.
Сьогодні гривня (символ – ₴, код – UAH) – офіційна валюта України.
Відповідно до Указу Президента України Леоніда Кучми та статей 99 і 102
Конституції України протягом 2–16 вересня 1996 року в Україні була проведена
грошова реформа. В обіг введено національну валюту України гривню та її соту
частку – копійку. Літерний код валюти – UAH, цифровий код – 980, скорочене
позначення – грн. Емісійний інститут – Національний банк України. В обігу
перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок і 1 гривня та банкноти
в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 гривень.
Джерела:
Вікіпедія – https://uk.wikipedia.org/wiki/Гривня
Словник української мови – http://sum.in.ua/s/dolja
Фінанси.юей – https://finance.ua/ua/
Голден інфорум – http://golden-inform.ru/monety/ves-zolota-v-monete/
WIKIFR – http://wikifr.xyz/novini-ta-suspilstvo/ekonomika/86750-shho-take-vartist-groshej.html
Метторг - http://mettorg.com.ua/zoloto-proby
Метторг - http://mettorg.com.ua/zoloto-proby
Великий тлумачний словник сучасної
української мови, 250 000 слів та словосполучень, укл. О.Єрошенко. – Донецьк:
ТОВ «Глорія Трейд», 2012. – 864 с
При копіюванні посилання на автора є обов'язковим!
