Інформація для бухгалтерів в Україні

В Україні видається ряд друкованої літератури для бухгалтерів, студентів, які здобувають освіту з бухгалтерського обліку, економістів, працівників банківсько-фінансової сфери тощо. Однак в Інтернеті існує ряд сайтів, на яких постійно розміщується вкрай необхідна для представників цих сфер господарювання інформація. Ось декілька джерел інформації, які можуть бути вам корисними.

Сайт для працівників бюджетної сфери – https://buhgalter.com.ua

Сайт для працівників банківської сфери - http://finance.ua/ua/

Сайт для бухгалтерів - https://buhgalter911.com
Все для бухгалтерів - http://pro-u4ot.info

Герб бухгалтерів

Професійні бухгалтери мають свій герб!

Автором герба бухгалтерів є французький вчений Жан Батіст Дюмарше (1874 - 1946), – один з найбільших представників французької бухгалтерської думки.

На цьому гербі зображені три предмети: сонце, ваги та крива Бернуллі та  девіз:

«SCIENCE-CONSCIENCE-INDEPENDANCE».

Предмети на гербі символізують наступне:

Сонце – бухгалтерський облік освітлює господарську діяльність;

Ваги – символізують баланс;

Крива Бернуллі – символ того, що облік, який один раз виник, існуватиме вічно.

Оскільки автор герба – француз, то зрозуміло, що слова девізу написані французькою мовою. Але цікаво те, що в англійській мові присутні всі ці три слова і так само написані.

Зокрема, слово CONSCIENCE з обох мов перекладається як совість, щоправда, у французькій мові це слово має ще два значення: 1) свідомість, 2) сумлінність. Тому слова девізу означають наступне:

«Наука, совість, незалежність».

Бухгалтер

Бухга́лтер (нім. Buchhalter, Buch – книга, Halter – тримач) – керівник операційних робітників, контролер законності і правильності здійснення операцій у банку, організатор технології цих операцій не тільки у своєму відділенні банку, але і на підприємствах та в організаціях, які обслуговує даний банк. Отже, у перекладі з німецької мови слово «бухгалтер» означає «книгознавець», тому що раніше надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей і коштів записували в спеціальну книгу.

Технічною роботою він не займається, а виконує, як правило, лише контрольні функції, тобто перевіряє і підписує документи з деяких операцій, де помилки можуть спричинитись до втрат коштів і цінностей, або де потрібний контроль за збереженням фінансової дисципліни.

Сучасні особливості професії бухгалтера:

Плюси професії:

ü затребуваність на ринку праці;

ü переважно нормований робочий день;

ü можна мати додатковий заробіток, наприклад, допомагати з веденням бухгалтерії дрібним підприємствам;

ü великий вибір навчальних закладів: фінансово-економічні виші, курси бухгалтерів і бухгалтерські семінари.

Мінуси професії:

• часті зміни в законодавстві;

• суперечності законодавства (наприклад, податкового та бухгалтерського);

• виконання завдань для забезпечення інформацією керівництва, що потребує додаткових знань та навичок;

• діяльність бухгалтера жорстко регламентована і не залишає простору для творчості;

• помилки бухгалтера призводять до санкцій, штрафів.

Професія бухгалтера доволі старовинна. Вже в Древній Індії існували бухгалтери по обліку ведення сільськогосподарського виробництва. Перші друкарські книги з'явилися в XIV- XV століттях, і серед них – «Трактат про рахунки і записи» італійського математика Луки Пачолі – перша книга з бухгалтерського обліку. У Росії посада бухгалтера була офіційно заснована Петром I на початку XVIII століття. У перекладі з німецької слово «бухгалтер» означає «книгодержатель», оскільки раніше надходження і витрати товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів записували в спеціальну книгу. У 1498 році в Австрії імператор Римської імперії Максиміліан Перший призначив бухгалтером Христофера Штехера. Зрештою, історію бухгалтерського обліку ви можете прочитати у моїх попередніх публікаціях в блозі.

Раніше професія «бухгалтер» розглядалася виключно, як робітник апарату, функцією якого є надання інформації. Дуже рідко його залучали до прийняття управлінських рішень. Проте, коли бізнес почав орієнтуватися на ринок, бухгалтери виявили, що їхня сфера відповідальності дуже зросла і бухгалтерський облік одержав гідне визнання в рамках функціонуючої системи.

В Україні День бухгалтера святкується 16 липня. Дату свята було обрано в зв'язку з тим, що 16 липня 1999 року було прийнято Закон України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Друкарська машинка

Друкарська машинка – клавіатурна машина, призначена для відтворення символів на папері.

Найперша з відомих конструкцій друкарських машинок була запатентована Генрі Міллом в Англії в 1714. Але от тільки зображення цієї машинки не збереглося. Пізніше, в 1808 році, італієць Пеллегріно Туррі, більш відомий як винахідник копіювального паперу, виготовив друкарську машинку власної конструкції для графині Кароліни Фантоні де Фівіззоно. Мадам Кароліна не могла писати листа від руки, оскільки страждала сліпотою, і пристрій потрібен був для того, щоб вона могла вести листування з друзями. Однак, цей зразок інженерної думки не зберігся. Докази ж існування друкарської машинки Туррі існують і сьогодні – збереглися листи графині.

Однак перша діюча друкарська машинка була створена в 1867 у Мілуокі (Вісконсин, США) - колишніми друкарями Кристофером Шоулзом, Карлосом Глідденом і Самуелем Соле – вони придумали пристрій для нумерації сторінок в рахункових книгах. Вона була розміром зі стіл, друкувала лише великими літерами, а результат друку можна було побачити лише в кінці роботи, оскільки папір закладався у середину машини і був недоступним друкарці для огляду.

До 1873 американські зброярі Ремінгтон і сини зробили за контрактом перші машини на продаж, а в 1878 запатентували машинку з перемикачем регістрів (великими і малими літерами). Першою людиною, що отримала друкарську машинку Шоулза, був Марк Твен, і він же став першою людиною у світі, яка віднесла свою публікацію («Пригоди Тома Сойєра і Гекельберрі Фінна») видавцеві в друкованому вигляді. Втім, сам він нічого не друкував – цю важку роботу виконувала друкарка, яка просто передрукувала написаний від руки твір за допомогою новітнього пристрою.

Остання друкарська машинка була виготовлена у 2011 році на фабриці «Godrej and Boyce», яка розташовувалася в Мумбаї (Індія) і була останнім у світі виробником друкарських машинок. Хоча 20 років тому на підприємстві виготовляли понад 50 тисяч друкарських машинок на рік, за 2010 рік було продано всього 800 штук.

В Україні у Кропивницько-му  (колишньому Кіровограді)  діяв один з найбільших у Радянському Союзі заводів друкарських машин – «Друкмаш», що був основним виробником друкарських машинок у СРСР.  Завод працював з 1975 до 1995 року  і виробляв до 140 тис. машинок на рік.  Машинку було названо  «Ятрань»  – на честь річки Ятрань. 8 грудня 1991 року на машинці «Ятрань» було надруковано документи, що лягли в основу розпаду СРСР, адже саме таку машинку було задіяно під час укладання Біловезької угоди лідерами Росії, України та Білорусі. Згодом історичну машинку було продано телекомпанії НТВ.

Сьогодні ми завдяки комп’ютеру і принтеру легко отримуємо все те, що винаходили до нас століттями... Самі ж друкарські машинки стали антикварною цінністю. Тепер застаріле чудо техніки можуть цілком сприйматися як твори мистецтва, спеціально для яких створюються музеї. Друкарські машинки – це відгомін епохи. Епохи музики на пластинках, чорно-білих нуар-фільмів і морозива по 5 копійок. Епохи царів, винаходу літака й світових воєн. Епохи, що тривала більше сотні років і виростила безліч поколінь великих людей.

Друкарська машинка «Mercedes»

Чому в Японії не відзначають День вчителя?

Уривок зі спогадів про поїздку китайського вчителя до Японії у вересні 2010 року. Ось його розповідь без змін:

«Одного разу я запитав у свого японського колеги, вчителя Ямамото:

- Коли в Японії відзначають День вчителя, як Ви його святкуєте?

Здивований моїм питанням, він відповів:

- У нас ніякого свята вчителів немає.

Коля я почув таку відповідь, то не знав, вірити йому чи ні. У мене майнула думка: «Чому країна, де розвинена економіка, наука і техніка так нешанобливо ставиться до вчителя, його праці?».

Якось після роботи Ямамото запросив мене в гості до себе додому. Позаяк він жив далеко від школи, ми поїхали на метро. У вечірній «час пік» вагони підземного поїзда були переповнені. Я сяк-так протиснувся і стояв, міцно вхопившись за поручні. Раптово дідусь, який сидів поруч, підвівся і поступився мені місцем. Не розуміючи такого шанобливого ставлення зі сторони літньої людини, я не міг прийняти його пропозиції, проте він був наполегливим. Тож я змушений був сісти.

Після виходу з метро я попросив Ямамото пояснити вчинок аксакала.

Ямамото посміхнувся, вказав на мій нагрудний знак вчителя і сказав:

- Цей старець побачив твій знак вчителя і на знак поваги до твого статусу, поступився своїм місцем.

...Оскільки я вперше йшов в гості до вчителя Ямамото, було незручно йти до нього з порожніми руками, тому вирішив придбати подарунок. Своїми думками я поділився з Ямамото, він підтримав мене і сказав, що попереду є магазин для вчителів, де можна придбати товари за пільговими цінами.

Я знову не втримався від емоцій:

- Пільги надаються тільки вчителям? - запитав його.

Ямамото відповів:

- В Японії учитель - надзвичайно шанована професія, найповажніша людина. Японські підприємці дуже радіють, коли в їх магазини приходять вчителі, вважають це великою честю для себе.

За час перебування в Японії я неодноразово бачив, як японці безмежно виявляють повагу до вчителів. У метро для них існують окремі місця, для них відкриті окремі магазини, вчителі не стоять в чергах за квитком на будь-який вид транспорту. Навіщо японським вчителям окреме свято, коли кожен день їхнього життя - наче свято?»...

©Кайрат Матреков